“Глибша правда”: містичні рухи першої половини ХХ століття та релігійність Гавриїла Костельника в історичній пам’яті українців (до 80-ліття Львівського псевдособору 1946 року)
Анотація
Стаття аналізує проблему містицизму й загалом релігійності Гавриїла Костельника на тлі ментальності епохи і в контексті його теологічних зацікавлень галицьким спіритизмом і стигматизмом першої половини ХХ ст. Продемонстровано, що в релігійності мешканців Галичини до і після Першої світової війни розповсюдилися містичні тенденції, в яких можна було виділити канонічну та апокрифічну складову. Ще з ХІХ ст. масова література підсилювала інтерес до подібних концепцій, зокрема спіритизму. Різні типи спіритичних практик і понять (духи, апорти, медіуми, криптоскопія) стали популярними і в Галичині. Виявом став сюжет “про духів у Бродах” (про хлопчика Василька, який посмертно, як дух, нібито контактував з родичами й жителями міста). Його почав активно досліджувати й популяризувати львівський священник-катехит Гавриїл (Ґабор Гомзов) Костельник. Потім в поле уваги Костельника та однодумців потрапили феномени стигматиків, передовсім Анастасії (Насті) Волошин та Євстахії Бохняк, меншою мірою Степана Навроцького. У розповідях Костельника про стигматиків акцентувалися сюжети, спільні з західним стигматичним каноном (Франциск Асизький – стигми як знаки Христових ран), і неканонічні уявлення, близькі до спіритичних (духи, медіумами яких виступають галицькі стигматики, апорти, білокація). Згодом захоплення стигматиками, разом з антилатинізаційним “восточництвом” Г. Костельника стали пов’язувати з його апостазією (відступництвом від католицької Церкви). Зроблено висновок, що в колективній пам’яті діяльність Г. Костельника опинилася між греко-католицькою парадигмою, яку він покинув як відступник, парадигмою православною, в яку він так і не інтегрувався, і парадигмою містично-спіритичною, якою він захоплювався, і яка не вписувалася у канони православ’я та католицизму. Така “міжпарадигматичність” мислення, поруч з організацією Львівського псевдособору 1946 р., суттєво вплинули на формування образу Г. Костельника і його релігійності в колективній свідомості українців.
Ключові слова: релігійність, Гавриїл Костельник, стигматики, спіритизм, перша половина ХХ ст., Україна, Галичина, Настя Волошин, Євстахія Бохняк, духи в Бродах, Львівський псевдособор 1946 р., історична памʼять
