ПУБЛІКАЦІЙНА ЕТИКА ТА СТАНДАРТИ ВИДАННЯ

Науковий щорічник "Історія релігій в Україні” функціонує як видання з повним відкритим доступом, що забезпечує безперешкодний та безоплатний доступ до всіх опублікованих матеріалів для індивідуальних читачів та академічних установ. Дотримуючись умов ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs (CC BY-NC-ND), редакція надає користувачам право переглядати, завантажувати, копіювати, поширювати та роздруковувати повні тексти статей, а також використовувати їх для індексування, створення гіперпосилань або інших законних цілей без попереднього узгодження, за умови належного дотримання етичних норм наукового цитування.

Високий рівень наукової якості забезпечується суворим дотриманням стандартів академічної доброчесності, згідно з якими до розгляду приймаються лише оригінальні розвідки, що раніше не оприлюднювалися та не були подані одночасно до інших редакцій. Кожен рукопис проходить обов’язкову багатоетапну перевірку на наявність некоректних запозичень через спеціалізований сервіс StrikePlagiarism, а виявлення плагіату або використання ідей сторонніх осіб без належної атрибуції є беззаперечною підставою для відхилення матеріалу на будь-якому етапі редакційного опрацювання.

Використання технологій штучного інтелекту (ШІ) та автоматизованих систем

Автори зобов’язані декларувати застосування мовних моделей під час підготовки рукопису, при цьому ШІ не може претендувати на статус автора чи використовуватися як наукове джерело, а вся відповідальність за достовірність отриманих даних покладається виключно на дослідника. Рецензентам та редакторам категорично заборонено використовувати генеративні моделі для написання експертних відгуків, що гарантує конфіденційність та неупередженість оцінки, а фінальне рішення щодо кожної публікації приймається виключно фахівцем на основі людського контролю за цілісністю контенту. Прозорість експертизи також підкріплюється політикою запобігання конфлікту інтересів, яка вимагає від усіх учасників процесу відкрито заявляти про будь-які фінансові, особисті чи професійні обставини, що можуть вплинути на об’єктивність аналізу.

Редакційна політика збірника заохочує відкритість наукових комунікацій, надаючи авторам повне право на самоархівування та депонування версій своїх рукописів (препринтів та постпринтів) у цифрових сховищах, інституційних репозитаріях або на персональних вебплатформах як до подання, так і під час редакційного циклу для стимулювання фахового обговорення та підвищення видимості праць. При цьому видання гарантує суворий захист конфіденційності персональних даних та змісту рукописів, обмежуючи доступ до інформації про хід рецензування лише відповідальним працівникам редакції та авторам. Для забезпечення вічного збереження наукового доробку та гарантування безстрокового доступу до матеріалів збірник інтегровано в міжнародні системи довготривалого архівування LOCKSS та CLOCKSS. Ці технологічні рішення дозволяють створювати децентралізовані архіви у глобальній мережі бібліотек-партнерів, що відповідає найвищим світовим стандартам цифровізації науки та унеможливлює втрату даних у разі технічних збоїв.

ЕТИЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ УЧАСНИКІВ ТА ПОРЯДОК ВІДКЛИКАННЯ ПУБЛІКАЦІЙ

Редакційна політика наукового щорічника "Історія релігій в Україні” базується на засадах взаємної відповідальності та високих стандартів академічної етики, що регламентують діяльність рецензентів, авторів та редакції. Залучені до зовнішньої експертизи фахівці зобов’язуються суворо дотримуватися принципу конфіденційності, розглядаючи кожен отриманий рукопис як документ суворої звітності, що унеможливлює його копіювання, розповсюдження або використання ідей до офіційного оприлюднення. Процес рецензування має ґрунтуватися на засадах об’єктивності та наукової неупередженості, де критика спрямовується виключно на змістовне наповнення роботи, а всі зауваження мають конструктивний характер і належне аргументування. Обов’язковою умовою для рецензентів є декларування конфлікту інтересів та відмова від оцінювання у разі наявності спільних проєктів, родинних зв’язків або конкурентних стосунків з автором, а також негайне інформування редакції про виявлені ознаки плагіату, фальсифікації даних чи прихованого застосування технологій штучного інтелекту. Редакційна діяльність збірника  ґрунтується на принципах абсолютної неупередженості та академічної відповідальності. Редакційна колегія, очолювана головним редактором, приймає колективні рішення щодо публікації матеріалів, спираючись виключно на їхню наукову актуальність, оригінальність та значущість для розвитку гуманітарної сфери. У своїй роботі редакція дотримується політики рівних можливостей, оцінюючи інтелектуальний внесок авторів без огляду на їхню етнічну приналежність, політичні переконання, громадянство, гендерну ідентичність чи релігійні погляди. Редакція активно реагує на етичні скарги, проводячи ретельне розслідування кожного випадку порушення норм, незалежно від часу виходу матеріалу у світ.

Регламент розгляду скарг та апеляцій щодо порушень публікаційної етики:

Процедура розгляду скарг у нашому виданні базується на принципах об’єктивності, конфіденційності та справедливості, відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE). Редакція зобов’язується реагувати на кожне повідомлення про можливе порушення етичних норм (плагіат, фабрикацію даних, конфлікт інтересів або суперечки щодо авторства) на будь-якому етапі публікаційного процесу.

Процес розпочинається з отримання та первинної оцінки скарги, що подається у письмовому вигляді на офіційну адресу редакції з наведенням конкретних доказів чи аргументів. Головний редактор проводить попередню перевірку звернення на предмет обґрунтованості; у разі підтвердження серйозності зауважень ініціюється офіційне розслідування. Наступним обов’язковим кроком є комунікація зі сторонами: редакція дотримується принципу «права на відповідь», надсилаючи автору офіційний запит із проханням надати роз’яснення або первинні дані дослідження протягом 14–30 днів. Усі комунікації на цьому етапі залишаються суворо конфіденційними для запобігання репутаційним ризикам до моменту прийняття остаточного рішення.

Для забезпечення максимальної неупередженості під час проведення розслідування до розгляду справи можуть бути залучені незалежні експерти або спеціально створена етична комісія, члени якої не мають конфлікту інтересів із жодною зі сторін. Метою цього етапу є встановлення характеру порушення – чи було воно результатом навмисних маніпуляцій, чи добросовісною науковою помилкою. За результатами розслідування редакція приймає остаточне рішення: відхилення скарги у разі її недоведеності; внесення офіційних виправлень (erratum/corrigendum) при незначних помилках; або відкликання статті (retraction) у разі виявлення плагіату чи фальсифікації даних. Про прийняте рішення офіційно повідомляються скаржник, автор та, за потреби, установа, в якій працює автор. Якщо будь-яка зі сторін не згодна з вердиктом, вона має право на апеляцію, яка розглядається розширеним складом редакційної ради або зовнішнім омбудсменом, чиє рішення є фінальним.

Зі свого боку, автори, подаючи рукопис, підтверджують автентичність та оригінальність свого дослідження, гарантуючи, що праця не була опублікована раніше та не перебуває на розгляді в інших виданнях.

Політика академічної доброчесності: будь-яка форма фальсифікації даних чи подання завідомо неправдивої інформації розцінюється як грубе порушення професійної етики. Спроби дублюючої публікації або одночасного подання одного рукопису до кількох видань є неприпустимими. Авторський склад має включати лише осіб, які зробили істотний творчий внесок у роботу, причому всі співавтори повинні надати згоду на фінальну версію тексту. У разі виявлення суттєвих помилок у вже опублікованій праці, автор зобов’язаний негайно сповістити про це видавця для внесення відповідних коректив або спростування. Комунікація між автором та експертами здійснюється виключно через посередництво редакції у знеособленому форматі, що забезпечує анонімність процесу. Автори зобов’язані фахово реагувати на рекомендації рецензентів, вносячи необхідні корективи або надаючи ґрунтовне спростування зауважень, при цьому за ними зберігається право на одноразову апеляцію, що може ініціювати залучення третього арбітражного експерта. Редакційна колегія на чолі з головним редактором забезпечує дотримання регламентованих термінів розгляду та несе відповідальність за технічну прозорість процесу, включаючи відображення у фінальних версіях статей дат отримання, прийняття та публікації матеріалу.

Редакція залишає за собою прерогативу відхилення рукописів без рецензування у разі їхньої невідповідності профілю збірника або низького наукового рівня. Для захисту чистоти наукового простору видання впроваджує процедуру ретракції, яка передбачає відкликання вже оприлюднених статей у разі виявлення критичних етичних порушень, як-от плагіат, недостовірне авторство, дублююча публікація (самоплагіат) або фальсифікація джерельної бази та історичних фактів. У таких випадках на цифрову копію статті наноситься маркування «Відкликано» (Retracted), а на вебсайті збірника публікується офіційне повідомлення з поясненням причин ретракції, що відповідає міжнародним протоколам COPE та забезпечує цілісність наукового архіву.